Вони зможуть зацікавити вас.
В цей час Егейське море омиває береги двох держав — Греції та Туреччини. Сучасна берегова лінія цього моря сформувалася приблизно за 4000 років до нашої ери. Площа моря становить близько 180 000 квадратних кілометрів, це можна порівняти з територією такої країни, як Уругвай. Найглибше місце Егейського моря знаходиться у його південній частині й становить 2529 метрів.
В Егейському морі величезна кількість островів, більш ніж 2 000. Неважко порахувати, що якщо хтось вирішить відвідати їх усі, витративши на огляд одного острова лише один день, то на таку подорож потрібно п’ять з половиною років. З такої величезної кількості островів люди проживають лише на десятій частині, а решта безлюдних, хоч і відвідуються регулярно туристами.
Згідно з легендою, Егейське море отримало свою назву на честь царя Афін Егея. Його син Тесей вирушив на острів Кріт, щоб воювати з чудовиськом Мінотавром. Судно вирушило в дорогу під чорним вітрилом, а при поверненні, у разі перемоги Тесея, вітрило треба було змінити на білий. Тесей зміг вразити своїм кинджалом Мінотавра, але з радощів забув поміняти вітрило. Егей вирішив, що його син загинув і кинувся в море, яке було названо потім Егейським.
З давніх-давен Егейське море славилося рибальством, тут у величезних кількостях, крім риби, виловлювали кальмарів, креветок, крабів, омарів. В останні роки кількість риби скоротилася, тому видобуток було вирішено скоротити, обмеживши промисел кількома місяцями на рік. До того ж через глобальне потепління, в Егейському морі підвищується солоність води та температура.
Багатьох туристів, які відвідують курорти на узбережжі Егейського моря, турбує питання — чи є тут акули? Випадки нападу акул на людей тут досить рідкісні. У 2008 році турецьке узбережжя Егейського моря закривали через нашестя піщаних акул, але для людини вони виявилися безпечними. Загалом в акваторії Егейського моря налічується близько 35 видів акул, небезпечними з них визнано лише 4.
Судноплавство в Егейському морі було розвинене, починаючи з епохи античності. Не дивно, що за весь цей час сталося безліч аварій кораблів. Наприклад, у 2018 році морські археологи виявили на дні в районі невеликого архіпелагу Фурні 58 кораблів, більшість із яких затонули ще в давнину. На 90% судів знаходилися амфори, завдяки яким, можна було зробити висновки про те, коли і які товари перевозилися Егейським морем.
Небезпеку для мореплавців у Егейському морі становили як шторми й тумани, так і пірати. Причому про піратів Егейського моря згадувалося ще у VIII столітті до нашої ери. Торгові судна тут проходили у величезних кількостях, а скелясте узбережжя та безліч островів були ідеальним місцем для укриття морських розбійників. Найчастіше пірати використовували невеликі юркі суденця.
Грецький порт Пірей є найбільшим у Європі та третім у світі. Він розташований лише за кілька кілометрів від Афін, столиці Греції. Порт займає величезну територію, щодня приймаючи сотні кораблів та поромів. Щороку Пірей обслуговує до 20 мільйонів пасажирів. в давнину тут знаходилося невелике рибальське поселення, а в V столітті до нашої ери імператор Афін Фемістокл вирішив звести тут великий морський порт.
У 1983 році у місті Міконос було відкрито Музей Егейського моря, розташувався цей музей у будівлі, збудованій у XIX столітті. Музей спеціалізується з історії морської торгівлі Греції, починаючи з античних часів. Відвідувачі можуть побачити унікальні карти, рідкісні документи, мореплавство, навігаційні прилади. При музеї діє бібліотека, де зібрано близько 5 000 рідкісних видань.
Південно-східну частину Егейського моря називають Ікарійським морем. Тут, згідно з давньогрецькою легендою, загинув Ікар. Його батько Дедал допоміг синові бігти з острова, виготовивши для цього крила з пташиного пір’я, яке поєднав між собою за допомогою воску. Дедал заборонив синові підніматися надто високо, але той порушив батьківський наказ. У результаті віск розплавився, крила розвалилися, а сам Ікар звалився в море.